ФК"Сокiл" Фитькiв

      Широко обговорюване поняття «спонсорства» і «меценатства» у районному футбольному господарстві є водночас доволі суперечливе і ставлення громадськості до нього є неоднозначне. Переважна більшість любителів футболу прихильно ставиться до «спонсорства»…однак, переважно на словах, а реально допомогти улюбленій команді наважуються одиниці. І це звичне явище практично в кожному населеному пункті району. Фитьківським футболістам в поточному сезоні пощастило зі спонсорами. Особливо приємно, що пощастило як юнакам, так і дорослим. Безпосередньо перед матчем юнацьких складів нову футбольну форму отримали юні соколята. В ролі мецената виступив наш односельчанин Іван Михайлович Яворський, котрий наразі проживає в Португалії, але жваво цікавиться спортивними здобутками рідної громади…особливо футбольними здобутками, адже і сам Іван Михайлович – колишній футболіст, і не один рік захищав кольори фитьківського «Сокола». Крім того як достойний батько, Іван Михайлович виховав футболістами і власних синів – Мар’яна і Ореста, котрі захищали кольори фитьківської команди на змаганнях з міні-футболу. Отримавши такий подарунок від мецената, юні соколята були сповнені бажання адекватно віддячити і присвятити гру шанованому земляку. Склад команди господарів: Максімко Василь, Балабан Юрій, Сагайда Ростислав (Середюк Сергій, 51), Нарожняк Іван (Бакота Іван, 52), Дутчак Мирон, Багрійчук Іван (Ерстенюк Ростислав, 59), Дутчак Андрій, Приймак Степан, Гавриленко Степан (Середюк Денис, 43), Дереш Василь, Дмитрук Мар’ян.

              (юнаки Сокола)

Суперник у юних соколят був більш ніж серйозний, адже цьогорічний юнацький склад цуцилівської команди приємно вражає своєю боєздатністю і непоступливістю. Не побоюся сказати, що юнаки з Цуцилова в поточному сезоні є справжнім ВІДКРИТТЯМ!!! Принагідно хочу висловити щире захоплення командою в сторону директора Цуцилівського навчально-виховного комплексу пана Миколи Юрійовича Андрейчука. Вагома частина цього успіху команди  – це і його особиста заслуга, як керівника навчального закладу…як авторитетного серед молоді педагога, так і просто достойного громадянина-патріота свого села. 

                  (юнаки Цуцилова)

З огляду на вищесказане стає цілком зрозуміло, що на гру з північним сусідом фитьківські юнаки готувались досить сумлінно, і це в умовах втрати ключового гравця – Івана Олійника, котрий відновив свої виступи за надвірнянський «Бескид» (в чемпіонаті області розпочалося друге коло). Крім того, тренерський склад господарів не мав точної інформації про те, на якій позиції буде грати лідер цуцилівських юнаків Віталій Андрейчук (а з ним також треба рахуватись, адже фитьківські любителі футболу знайомі з майстерністю Віталія по виступам за «Сокіл» в минулому сезоні), тому прийшлося розробляти декілька варіантів моделі гри. Однак, вже перші хвилини гри показали, що перебіг подій буде непередбачуваний і хоча господарі поля й володіли ініціативою, але гострі контратаки гостей були вкрай небезпечними (саме вони і завдавали  найбільшої загрози). На 4 хвилині Мар’ян Дмитрук заробив право на пробиття пенальті у ворота суперника і сам же його чітко і виконав – 1:0. Майже до кінця першого тайму на полі точилася рівна боротьба…можливо з незначною перевагою соколят, і то завдяки більшому відсотку контролю м’яча. А на 31 хвилині красивий гол забив Іван Багрійчук в результаті затяжної атаки. На завершальній стадії атаки Степан Приймак зліва переправив м’яч на Івана Багрійчука…Іван же прийняв, підіграв собі під удар і пробив з 20 метрів правою прямісінько в дальню «дев’ятку» - 2:0. Саме цей «гол в роздягалку» дещо зломив гостей тому що початок другого тайму вони вже не так впевнено провели, як початок зустрічі. Однак, перших 15 хвилин гості чинили гідний опір, а подекуди й серйозно загрожували воротам Василя Максімка. На 51 хвилині господарі розіграли затяжну атаку в один-два дотики, а на завершальній стадії Дереш катнув Мар’яну Дмитруку…той зупинив м’яч і пробив в дальню «дев’ятку» - 3:0. В обоюдних атаках матч близився до завершення, але Мар’ян в поточному сезоні прагне встановити рекорд результативності. На 69 хвилині він отримав пас з центра поля від Андрія Дутчака, і обігравши чотирьох гравців на 2-3 квадратних метрах, пробив невідпорно в дальній кут обвідним ударом – 4:0. Забивши 23 гол в сезоні Мар’ян Дмитрук стає одноосібним лідером в гонці бомбардирів району, випереджаючи кращого серед дорослих району Юрія Дмитрука на один гол…а юнаки отримали важливу перемогу над принциповим суперником.

Безпосередньо перед матчем основних складів відбулась приємна подія розподілу нової ігрової форми і в дорослих соколят. Меценатом виступив один з найталановитіших гравців фитьківської футбольної школи Іван Попович. Будучи від природи скромним чоловіком, Іван відмовився від урочистого вручення, адже своїм вчинком він просто хотів висловити повагу до партнерів по команді і до любителів футболу у Фитькові. А подарувавши ще й п’ять високоякісних м’ячів французького виробництва Фитьківській ЗОШ І-ІІІ ст., Іван разом з тим проявив себе справжнім патріотом свого села…рідної школи…достойним сином своїх батьків (Іванова мама – Віра Федорівна – колишня учителька Фитьківської школи, батько – Мирослав Іванович – палкий прихильник фитьківської футбольної команди. Крім Івана чудовими футболістами батьки виховали синів Юрія і Степана). Партнери по команді, усвідомлюючи відповідальність з перших же хвилин взялись розхитувати оборону суперника, заволодівши безперечною ініціативою. Склад команди господарів: Криска Іван, Магеровський Богдан, Балабан Мирослав, Пилип’юк Андрій (Дмитрук Сергій, 31), Ерстенюк Андрій, Дмитрук Мирон, Попович Юрій, Дмитрук Дмитро (Балабан Михайло, 61), Яніцький Юрій, Дмитрук Юрій, Попович Іван.

Господарі хоча й володіли ігровою і територіальною ініціативою, але відчувалося якесь незначне хвилювання. Тому перший гол забили на 30 хвилині. Автором став Юрій Дмитрук…хоча безпосередніми співавторами були Іван Попович і Юрій Яніцький. Кутовий удар прийняв на себе Іван Попович, перевівши пас на Яніцького, а той на Юрія Дмитрука, котрий і став автором гола…зазначу, що розпасовка м’яча в штрафному майданчику відбувалась в один дотик, що зі сторони виглядало доволі ефектно – 1:0. Продовжуючи володіти ініціативою до кінця першого тайму, господарі щиро прагнули збільшити перевагу…і на 43 хвилині все ж забили «гол у роздягалку» (як і у матчі юнаків). Гол забили брати Поповичі. Технічний Юрій, вміло зігравши у відборі, закинув націлений пас в карний майданчик на «точку», а Іван м’яким і вивіреним ударом головою переправляє м’яч у «дев’ятку» - 2:0. Після цього (в другому таймі) ігрова перевага господарів була більш ніж переконливою, адже гості рідко коли переходили центр поля. Однак, захист цуцилівських гравців діяв доволі надійно. Про це свідчить той факт, що при такій перевазі забити третій гол господарі змогли аж на 57 хвилині. Лівий півзахисник Дмитро Дмитрук вирізав зі свого флангу вивірений пас в штрафну на Юрія Дмитрука…той пробив…в перекладину, і вже Іван Попович, опинившись в потрібному місці (як зазвичай робив Ігор Балабан) добавив у ближній кут – 3:0. Наступний гол, через 10 хвилин, був логічним завершенням масованої і тривалої облоги воріт суперника у виконанні господарів. Кутовий удар подавав Юрій Яніцький, а Юрій Дмитрук з ближнього кута переправив м’яч у дальній кут воріт ударом головою – 4:0. Щойно гості розвели м’яч в центрі поля, у них вийшла флангова атака зліва. На завершальній стадії опинився Назар Морій у воротарському майданчику і метрів з чотирьох вколотив шкіряну кулю у ближню «дев’ятку» - 4:1. Відзначу змістовну гольову атаку гостей і непоступливість за рахунку 4:0.

Щоправда, ігрова ініціатива все ж була в руках господарів поля і на 79 хвилині була поставлена остаточна крапка. Її оформив один з кращих гравців матчу Юрій Яніцький. Він отримав пас від Івана Поповича і невідпорно пробив справа у ближній кут – 5:1.

P.S. Колектив юнацької команди «Сокіл» висловлює щиру подяку меценату Яворському Івану Михайловичу і його родині за підтримку команди. Ми намагатимемося виправдати Вашу довіру змістовною і результативною грою.                          

P.S. Колектив основного складу команди «Сокіл» висловлює щиру подяку справжньому другові і меценату Поповичу Івану Мирославовичу і його родині за підтримку команди.